Вступ

Досконале знання методологічних основ проведення науково-педагогічного експерименту – важлива складова професійної компетентності дослідника, необхідний інструмент в його повсякденній роботі. Потрібно чітко усвідомлювати послідовність етапів, співвідношення форм та методів організації експериментальної роботи, специфічні прийоми та шляхи її реалізації. Досить часто молоді науковці відчувають певні труднощі на перших етапах здійснення самостійної творчої діяльності - при виборі теми експерименту, формулюванні гіпотези, постановці мети, визначенні об’єкту та предмету дослідження, організації етапів проведення експериментальної роботи.

Компетентний спеціаліст у галузі педагогіки вміє майстерно підбирати і доцільно використовувати цілий спектр засобів та технологій в ході експериментального дослідження, але не завжди може в узагальненому вигляді сформулювати, як він це робить. Хоча загалом прийоми та методи науково-педагогічного пошуку досить відомі, на практиці не так легко “видобути” потрібну інформацію при ознайомленні з нормативними документами ВАКу, вимогами та стандартами дисертаційного дослідження. Науково-методичної літератури, що стосується організації та проведення експерименту з урахуванням сучасних вимог, недостатньо.

Дані методичні рекомендації спрямовані на заповнення прогалин щодо висвітлення основ реалізації та проведення науково-педагогічного експерименту.

Мета методичних рекомендацій: розкрити особливості використання сучасних методів, засобів та інструментарію; виявити роль і місце новітніх комп’ютерних технологій в організації експерименту; уточнити методологічний понятійний апарат педагогічного дослідження;

Розробка методологічних і науково-методичних засад організації педагогічного експерименту є актуальною з таких причин:

1. З’являються новітні методи та технології реалізації експерименту, що потребують наукового осмислення та опрацювання.

2. Є необхідність у висвітленні наукових основ організації сучасного дослідження з метою отримання найбільш достовірних, об’єктивних та обґрунтованих висновків.

3. Постають проблеми критеріїв відбору та оцінювання процедур, методик, інструментарію дослідження, отриманих результатів.

4. Численні науково-методичні проблеми виникають у зв’язку з масовим впровадженням у педагогічну практику новітніх інноваційних технологій, засобів, методик, що потребують експериментального дослідження.

5. Аналіз методологічних аспектів сприяє більш ефективному, комплексному плануванню та організації дослідження.

І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

1. Педагогічний експеримент та його види.

Експеримент – метод збору педагогічних фактів в спеціально створених умовах, що дають можливість вивчення та перевірки педагогічних впливів згідно проблеми дослідження. [2, 13, 19, 21].

Розрізняють два види експерименту: лабораторний та природній. Характерною ознакою лабораторного експерименту є те, що його проводять в лабораторних умовах, тобто за допомогою спеціальної апаратури, а дії піддослідного визначаються інструкцією (піддослідний знає, що над ним проводять експеримент, але, як правило, не знає, в чому сутність експерименту, що конкретно досліджується, з якою метою) [19, 17].

Природний експеримент за своїм задумом повинен виключати ту напругу, яка виникає у піддослідного, який знає, що над ним проводять експеримент. В основному діяльність піддослідних вивчається в наближеному до життя оточенні, звичних формах діяльності. Експериментатор намагається перевести дослідження в повсякденне життя, спрямовуючи педагогічний процес у школі або виховний процес у дитячому садку у відповідності до завдань експерименту [2, 19].

Психолого-педагогічний експеримент (є варіантом природного експерименту) – передбачає активне формування психічних якостей, процесів, що досліджуються безпосередньо під час навчально-виховної діяльності [13, 17].

Дослідник сам активно викликає психічні процеси в зв’язку з поставленими завданнями:

- змінює умови діяльності;

- змінює досліджуване явище;

- повторює досліджуване явище.

Психолого-педагогічний експеримент передбачає [2, 13]:

1. Цілеспрямоване відокремлення досліджуваного явища від інших.

2. Активну позицію дослідника при втілені інновацій в педагогічний процес.

3. Контрольований педагогічний вплив на вихованців.

4. Наявність умов, за яких досліджуване явище піддається обліку.

5. Повтор педагогічних явищ в приблизно одних і тих самих умовах стільки разів, скільки необхідно для перевірки гіпотези.

В основному для вирішення завдань наукового педагогічного дослідження застосовується природній експеримент, хоча, відмінності між природним та лабораторним експериментом досить умовні.

Є два незалежних види експерименту, що відрізняються схемою організації груп досліджуваних, це – перехресний та лонгітюдний експеримент [17, 27].

При перехресній організації експерименту одна або декілька вибірок із популяції здійснюються в один і той самий момент часу.

При лонгітюдній організації дослідження одні і ті самі досліджувані обстежуються протягом певного часу або через деякі проміжки часу, щоб визначити, які саме зміни відбуваються у індивідуальних учасників. Обстеження проводиться в різні проміжки часу, що дає можливість порівнювати динаміку певних показників, наприклад, успішність, рівень знань на початку і в кінці року, рівень навчальних досягнень через декілька років тощо.

Схема 1. Види експерименту.

(Щоб побачити схему, натисніть на піктограму).

2. Критерії науковості експерименту.

Педагогічний експеримент повинен задовольняти певним критеріям науковості [13, 21, 27].

1. Привнесення в педагогічний процес нового з метою отримання бажаного результату.

2. Забезпечення умов, що дозволяють виявити залежність між педагогічним впливом і його результатом.

3. Документальна фіксація та достатньо повний облік параметрів (показників) досліджуваних явищ та процесів.

4. Забезпечення обґрунтованості та достовірності висновків.

Існують загальні вимоги щодо проведення науково-педагогічного експерименту [13, 21].

1. Наявність педагогічного колективу, що має готовність і бажання до експериментальної роботи та впровадження у практику інновацій.

2. Наявність у експериментатора гіпотези, яка спрямована на отримання нового результату, що сприятиме підвищенню ефективності педагогічного процесу.

3. Забезпечення педагогічного процесу всім необхідним для регулювання педагогічних впливів та фіксації їх наслідків.

4. Дотримання правила не нашкодити здоров’ю дитини, її розвитку, виконання вимог, які висуваються навчальним планом та програмою.

5. Прагнення до наукової чесності, добросовісності у зборі та інтерпретації фактів, достовірності в формулюванні висновків.

6. Доброзичливе ставлення до дітей та встановлення стосунків довіри з адміністрацією, батьками та дітьми з метою забезпечення атмосфери творчості, взаємодопомоги для ефективного проведення експерименту.

3. Етичні аспекти педагогічного дослідження.

Етичні вимоги до організації та проведення психолого-педагогічних досліджень – це необхідні складові професійної культури дослідника. Виходячи з того, що Україна є учасником Єдиного освітнього простору (Болонський процес), необхідність дотримання світових стандартів щодо проведення психолого-педагогічних досліджень стає особливо актуальною. Тому етичним аспектам у сучасних дослідженнях повинна надаватися особливо ретельна увага.

В світі на наш час етичні принципи та вимоги, які стосуються організації етичного аспекту досліджень, досить ґрунтовно розроблені і закріплені у відповідних документах, що набули широкого визнання. Основні етичні положення, що стосуються численних аспектів, етапів та рівнів організації психологічного експерименту, викладені в Етичному кодексі АПА (Американської психологічної асоціації). Тому вважається доцільним та корисним для дослідника ознайомитись з цим документом ще на початкових етапах дослідження (Див. Розділ “Інтернет-посилання”).

Стандарти АПА містять рекомендації щодо реалізації ефективного планування дослідження; аналізу наслідків та мінімізації можливих ризиків; відповідальності щодо захисту особистої інформації та об’єктивного інформування піддослідних про цілі та можливі наслідки дослідження; подання достовірної інформації про отримані результати; форми та шляхи подання результатів та інші аспекти.

Рекомендують зробити наступні кроки щодо забезпечення етичного боку реалізації дослідження [27]:

1. Виявити всі можливі аспекти, що будуть залучатися на певному етапі: інструментарій, ресурси, тип та кількість учасників тощо.

2. З’ясувати коло етичних питань, що стосуються дослідження. Це може бути зроблено на підставі стандарту АПА, а також норм та вимог діючого законодавства.

3. Проаналізувати дослідження з різних точок зору. З’ясувати, що найбільш важливо з наукового погляду, з погляду моралі, для суспільства, для учасників дослідження тощо.

4. Виявити альтернативні методи та процедури, що будуть застосовуватись, дослідити наслідки кожної альтернативи. Проаналізувати, чи справді доцільно взагалі проводити дослідження.

5. З’ясувати, які дії і в якій послідовності будуть здійснюватись. Оцінити їх коректність, обґрунтованість, чи є вони оптимальними.

4. Загальна характеристика етапів експерименту.

Можна виокремити основні етапи проведення експерименту:

1. Підготовчий етап проведення експерименту.

2. Дослідницький етап, що охоплює констатувальний, формувальний та контрольний експеримент.

3. Обробка даних дослідження.

4. Інтерпретація даних дослідження та формулювання висновків.

5. Впровадження результатів експерименту.

Підготовчий етап передбачає послідовність кроків [10, 13,19]:

- Вивчення стану розвитку галузі освіти на етапі проведення дослідження, виявлення актуальних проблем, які вимагають вирішення за допомогою експерименту, постановку проблеми дослідження, визначення предмету і об’єкту дослідження, вивчення науково-методичної літератури з проблеми дослідження.

- Визначення цілей і завдань, побудова гіпотез, конструювання плану-програми експерименту.

- Пошук шляхів розв’язання проблеми: підбір методів, розробка методики (у відповідності з методологічними принципами).

Дослідницький етап чітко розподіляється на три стадії: констатувальний, формувальний та контрольний експеримент, кожний з яких має свої конкретні цілі.

- Констатувальний експеримент направлений на встановлення фактичного стану та рівня тих чи тих психолого-педагогічних особливостей контингенту на момент проведення дослідження, наприклад, здійснення діагностики наявного стану психічного розвитку дітей.

- Формувальний експеримент спрямований на вивчення психолого-педагогічного явища безпосередньо в процесі спеціально організованого експериментального навчання та виховання, активного формування тих чи інших психолого-педагогічних особливостей.

- Контрольний експеримент проводиться після того, як отримані результати формувального експерименту з групою дітей такого ж віку, які знаходяться в подібних умовах навчання та виховання, але з ними не проводили формувальний експеримент (Застосовується та сама методика, що і в констатувальному експерименті). Його мета полягає в порівнянні отриманих результатів з результатами формувального експерименту.

Обробка даних дослідження. Даний етап передбачає застосування математичного апарату – використання різних статистичних прийомів, формул, способів кількісних розрахунків та основних положень теорії ймовірностей з метою узагальнення, зведення в систему, виявлення прихованих закономірностей серед кількісних показників, що отримані в ході експерименту. Методи статистичної обробки дають можливість зробити висновки про достовірність здобутих результатів стосовно підтвердження гіпотези, що була висунута на початку.

Інтерпретація даних дослідження та формулювання висновків. Полягає у витлумаченні одержаних результатів на ґрунті психологічних або педагогічних теорій, їх наукове обґрунтування, встановлення закономірностей та тенденцій явища, яке досліджується, формулювання висновків стосовно підтвердження або спростування гіпотези.

Впровадження результатів експерименту. Результати даного етапу висвітлюються в окремому підрозділі (параграфі), в якому треба показати, яке практичне застосування мають отримані висновки, які шляхи є для їх впровадження у практику.

5. Методологічні принципи проведення експерименту.

Успіх науково-педагогічних досліджень значною мірою визначається розвитком методологічного апарату. Існують методологічні принципи, яких рекомендують дотримуватись у науково-методологічних дослідженнях [2, 13].

Принцип детермінізму. Він полягає в тому, що психіка визначається способом життя і змінюється з його зміною. Психічний розвиток дитини визначається роллю навчання та виховання, ступенем сформованості мозку та нервової системи дитини, впливом попередніх етапів психічного розвитку.

Принцип об’єктивності. Полягає в обґрунтованості висновків за рахунок збору достатньої для цього кількості фактичного матеріалу, адекватності математичного апарату до завдань дослідження, перевірки отриманих висновків декількома методами, валідності обраних методик тощо.

Принцип єдності психіки та діяльності. Цей принцип означає, що свідомість та діяльність не протилежні одне одному, але й не тотожні. Вони утворюють єдність. Свідомість складає внутрішній план діяльності, її програму. Це слід розуміти так, що вивчати дітей, їх свідомість необхідно в діяльності - процесі їх навчання та виховання.

Принцип розвитку. Необхідно враховувати особливості віку, який передує досліджуваному, тенденції розвитку вікового етапу, що досліджується.

На основі загальних методологічних принципів будується будь-яке педагогічне дослідження. Виходячи з методологічних принципів та конкретних завдань визначають стратегію та загальні шляхи здійснення дослідження.

ІІ. ТЕХНОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКСПЕРИМЕНТУ

1. Взаємозв’язок методології, методів та методик.

Методологія науки - вчення про принципи, форми і методи наукового пізнання.

Методологія педагогічного дослідження – концептуальний виклад цілей, методів, принципів, концепції науково-педагогічної дослідницької діяльності [13, 17, 21, 22].

Методологія і методика охоплюють - пізнавальні методи, засоби та шляхи досягнення цілей педагогічного дослідження. Методологія - галузь загальної стратегії, вказує загальний напрямок пошуку, а методика - тактика дослідження, завжди конкретна, унікальна для кожного дослідження [8, 18, 22].

Методологічні засади педагогічного дослідження - це сукупність теоретичних концепцій, підходів, вчень, що існують в педагогічній та психологічній науці з питання, що вивчається. Педагогічні теорії виступають науковим підґрунтям дослідження, основою пояснення головних явищ і закономірностей, зібраних фактів дослідження.

Вибір методів та методик конкретного дослідження відбувається у відповідності з методологічними принципами та на основі вибраних теоретичних вчень (методологічних засад).

Метод - спосіб побудови і обґрунтування педагогічного знання, являє собою цілеспрямовану послідовність операцій або дій, що впорядковані згідно певним чином заданої сукупності прийомів або правил.

Процедура у педагогічному дослідженні полягає у виявленні і точній фіксації послідовності кроків в процесі тестування учасників в кожній групі, що стає предметом дослідження. Складається чіткий конструктивний опис кожної процедури, який при необхідності надається учасникам дослідження [27].

Інструментарій діагностичний – охоплює тести, анкети, бесіди, інтерв’ю, що використовуються в процесі дослідження, а також засоби їх здійснення та реалізації [25].

Технологія педагогічного дослідження – система (послідовність) взаємопов’язаних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур, спрямованих на отримання достовірних висновків щодо педагогічного процесу або явища, яке досліджується [12, 24].

Методика – це сукупність взаємопов’язаних методів, спеціально підібраних відповідно до цілей та завдань дослідження.

Поняття „метод педагогічного дослідження” може бути застосовано в значенні спеціальної методики вирішення конкретної наукової педагогічної проблеми. В цих конкретних методиках реалізуються методологічні принципи і проявляється загальне не тільки для даної проблеми, але й для багатьох інших способів пізнання. Проте, специфіка конкретної методики визначається, перш за все, характером того наукового завдання, яке вирішується з її допомогою. Арсенал конкретних методик сучасної педагогіки, надзвичайно великий. Форми, які вони приймають, теж різноманітні і визначаються своєрідністю галузі педагогіки та проблеми, що досліджується [13, 21].

Схема 2. Взаємозв’язок методології, методів та методики дослідження.

(Щоб побачити схему, натисніть на піктограму).

2. Методи педагогічного дослідження.

Педагогіка має два основних методи отримання наукових фактів для подальшого аналізу – спостереження та експерименту, які мають різноманітні модифікації.

Спостереження – цілеспрямоване та планомірне сприйняття педагогічних явищ, результати яких фіксуються експериментатором. Спостереження стає методом педагогічного дослідження лише тоді, коли воно не обмежується описом фактів, які існують, а пояснює їх психолого-педагогічну природу. Сутність спостережень - в науковому тлумаченні фактів, а не в їх реєстрації. Власне, існують ще й життєві спостереження. Але, на відміну від наукових, вони не цілеспрямовані, не систематизовані, не організовані, випадкові і не планові [13, 17, 23]. Формою переходу від спостереження до наукового обґрунтування фактів є гіпотеза.

Педагогічний експеримент є комплексним методом і тому передбачає поєднання методів спостереження, бесіди, анкетування, створення спеціальних ситуацій тощо на всіх етапах кожного з видів експерименту.

Підбір методів залежить від виду та мети експерименту [13, 19, 21, 22]. Ретельний вибір та реалізація методів дослідження визначає успіх у досягненні цілей експерименту. Розробка, поєднання методів або їх груп стає ядром формування методики дослідження. У свою чергу, на основі підібраної методики розробляється комплексна процедура дослідження, що є важливим елементом технології педагогічного експерименту. Технологія експерименту охоплює взаємопов’язану сукупність методів та процедур збору даних, обробки та подання даних, інтерпретації, аналізу даних, реалізації формувального педагогічного впливу, встановлення надійності та валідності отриманих висновків, а також застосування отриманих результатів у педагогічній практиці.

Отже розгляд та характеристика методів дослідження є важливим компонентом процесу організації педагогічного експерименту.

Схема 3. Технологія психолого-педагогічного експерименту.

(Щоб побачити схему, натисніть на піктограму).

Близький до спостереження метод - аналіз продуктів діяльності. Тобто досліджується не сама діяльність, а продукт її. Об’єктом вивчення при цьому є психічні процеси, які реалізуються в продукти діяльності. Наприклад, у житті дитини дошкільного віку чималу роль відіграє малюнок. Дитина ще не може досконало передати свої почуття, переживання словами, тому по малюнкам психологи роблять висновки стосовно тих психічних процесів, які відбуваються у дитини, і є спеціальні методики. У центрі такого роду дослідження - не процес малювання дитини, а сам малюнок [24].

Наступний метод - бесіди. Вони застосовуються як самостійний або додатковий метод дослідження з метою з’ясування того, що було не достатньо зрозуміло при спостереженні. Бесіда також проводиться за певним заздалегідь написаним планом з виділеним переліком питань, що потребують з’ясування. Бесіда, на відміну від інтерв’ювання, ведеться у вільній формі, без запису відповідей співрозмовника [8, 10, 18].

Інтерв’ювання - це різновид методу бесіди. Цей метод був запозичений із соціології в педагогіку. При підготовці до інтерв’ювання також заздалегідь складають запитання і ці запитання послідовно ставляться тому, з ким проводять інтерв’ю. В цьому випадку відповіді записуються [10, 24, 27].

Наступний метод - анкетування. Передбачає масовий збір матеріалу за допомогою анкет, де відповіді на запитання пишуться тими, кому адресована анкета, - це можуть бути батьки учня, педагоги. Анкета застосовується для отримання таких даних, які в бесіді не можливо виявити. Наприклад, необхідно виявити ставлення педагога до комп’ютеризації. Ці відомості дуже добре можуть бути отримані за допомогою анкетування і правильно поставлених питань [8, 18, 19, 27].

Ефективність усіх методів, пов’язаних з опитуванням, залежить від змісту і форми питань, що ставляться, тактовного пояснення їх цілей і призначення. Рекомендується, щоб запитання були доступними для розуміння (тобто були розроблені з урахуванням віку дитини, рівня її розвитку), однозначними, короткими, ясними, об’єктивними, не містили відвертої форми навіювання, викликали інтерес та бажання відповідати.

Наступний метод - аналіз педагогічної документації. У документах відображено багато об’єктивних даних, які допомагають експериментатору встановити низку причинних зв’язків, виявити деякі залежності. Скажімо, при аналізі анкети індивідуального розвитку дитини виявляється, що дитина слабка, або в неї якась хвороба і від цього страждає розвиток, наприклад, уваги.

Наступний метод - тести. Тести - це достатньо короткі, стандартизовані завдання, виконання яких дає можливість в обмежений період часу отримати характеристики щодо індивідуального розвитку дитини, знань, навичок інших особистісних характеристик по певним параметрам. За формою проведення тести можуть бути індивідуальними та груповими, усними та письмовими, бланковими, комп’ютерними, вербальними і невербальними. При цьому кожний тест має декілька складових. Це керівництво по роботі з тестами, тестовий зошит з завданнями і, якщо це необхідно, стимулюючий матеріал та певна апаратура [8, 18, 19, 21].

Кожний тип тестів має свої переваги і недоліки. Наприклад, перевагою групових тестів є можливість охоплення великих масивів піддослідних, що одночасно полегшує експериментатору завдання, тому що читання тесту одразу відбувається для багатьох людей і витрачається менше часу. Передбачають більш одноманітні умови проведення та опрацювання результатів за допомогою комп’ютера. Але є і недоліки – складність досягнення взаєморозуміння з піддослідним, неможливість контролювати його стан (тривожність або втома). Індивідуальні тести позбавлені цих недоліків. Хоча експериментатор витрачає більше часу, але можна прослідкувати особистісні особливості, мотивацію дітей, а також ставлення до виконання завдань та інтелектуальну діяльність дитини.

Комп’ютерні тести прийнято виокремлювати як автоматизовані види тестування, тому що вони здійснюються у формі діалогу піддослідного та комп’ютера. Ці тести отримують велике поширення завдяки полегшенню обробки - відповіді дитини поступають в пам’ять ЕОМ і результати їх легко опрацювати, подати їх у вигляді графіків, таблиць, малюнків [3, 14, 21].

Існують вербальні та невербальні тести. У випадку вербальних тестів діяльність дитини здійснюється у вербальній, словесно-логічній формі, а невербальних – матеріал подається у вигляді малюнків, креслень та графіків [3, 8].

Ще з метою збору даних, фактів можна використовувати відеозйомки, фотографії, звукозаписи. Цей матеріал корисний для підтвердження деяких міркувань, положень, висновків. Якщо оформити доповідь, статтю, дисертацію ілюстративними матеріалами, це краще сприймається, додає переконливості експерименту.

Один з відносно нових методів педагогічного дослідження – моніторинг. Моніторингові дослідження вперше були застосовані в екології та соціології (70-ті роки), після чого почали проникати у різноманітні сфери науково-практичної діяльності, і зараз є важливим інструментом педагогічного дослідження [23].

Одне з визначень, що набуло певного поширення: “Педагогічний моніторинг являє форму організації, збору, зберігання, обробки та поширення інформації про педагогічні системи, що забезпечує неперервне стеження за їх станом, а також дає можливість прогнозування розвитку педагогічних систем” [1]. Таким чином, об’єкт моніторингового дослідження здебільшого має складну структуру, тобто представлений деякою сукупністю показників, а також розглядається не статично, а саме в розвитку, в динаміці своїх якостей.

Моніторинг може бути двох видів – зовнішній і внутрішній. Внутрішній моніторинг відбувається на рівні учитель-учень-навчальний заклад. Цей різновид моніторингу може провадити учень (автомоніторинг), вчитель в процесі педагогічної діяльності або адміністрація навчального закладу. Зовнішній моніторинг здійснюється на рівні міста, області, всієї країни.

Моніторинг передбачає застосування інструментарію, що охоплює спеціально відібрану сукупність тестів та відповідного апарату статистичного аналізу. В ході організації моніторингу ретельно розробляються механізми та процедури збору та обробки інформації.

Метод моніторингу може успішно застосовуватись у порівняльних або лонгітюдних дослідженнях, а також на різних етапах педагогічного дослідження [23]. На початку дослідження можна провести моніторинг для визначення кола прикладних експериментальних розробок з проблеми. Даний метод може застосовуватись також для визначення ролі і місця формувального впливу з метою виявлення найбільш оптимальних точок втручання, ступеня сформованості певних якостей, передумов та прогнозування наслідків формувального впливу. Є і інші фактори, умови та перспективи застосування моніторингу в педагогічних дослідженнях, що дають змогу отримати інформацію про стан та форми розвитку системи на різних етапах, здійснити експертизу окремих явищ та підсистем, оцінювання [23].

Але особливого значення набувають моніторингові дослідження в аспекті розробки проблем складних систем у педагогіці. В коло уваги потрапляють системні об’єкти, що розглядаються у єдності багатьох різноманітних факторів, характеристик їх розвитку, взаємозв’язку і місця в навчальному середовищі. Власне навчальне середовище також є одним із об’єктів даного типу. Розгляд навчального середовища потребує відстеження динаміки змін, параметрів, рівнів взаємодії, що відбуваються, впливів та мотивації поведінки суб’єктів навчальної діяльності. В цьому контексті моніторингові дослідження застосовуються, якщо треба розглянути об’єкт дослідження в досить широкому системному контексті.

Схема 4. Методи психолого-педагогічного дослідження.

(Щоб побачити схему, натисніть на піктограму).

3. Комп’ютерні технології та інструментарій дослідження.

В основних своїх рисах сучасний експеримент суттєво відрізняється від того, яким він був у недалекому минулому, набуває нових форм, засобів реалізації, більш чіткої та уніфікованої структури. Особливу роль відіграють в цьому контексті новітні інформаційні технології, серед яких - тестові технології автоматичного збору та обробки даних, системи статистичного аналізу даних, Інтернет-технології пошуку та дистанційної обробки інформації, засоби зберігання даних, презентації результатів та інші [3, 14, 21].

Сучасні методи, методики та технології реалізації експерименту досить великою мірою орієнтовані на застосування комп’ютера, або передбачають можливість його застосування. Доцільний підбір необхідного комп’ютерного інструментарію є важливим фактором забезпечення належного рівня організації дослідження, без цього практично неможливо провести сучасний експеримент [3, 14, 21]. Використання комп’ютера стає системним, і тому можна говорити про появу комп’ютерної технології психолого-педагогічного експерименту. Існують інформаційні технології, придатні для здійснення експерименту практично на всіх його етапах.

Необхідно чітко визначити та обґрунтувати, на які кроки буде розбитий кожний етап, в якій послідовності вони будуть здійснюватись, як будуть фіксуватися, подаватися та оброблятися результати. Конструктивний опис послідовності кроків дослідження складає процедуру реалізації етапу [27]. Послідовність, специфіка та шляхи реалізації процедур відображаються у плані та програмі експерименту (Див. Додаток). Такий підхід до організації та планування дослідження містить елементи технологізації і завдяки цьому є придатним для найбільш ефективного використання новітніх комп’ютерних засобів.

Комп’ютерні технології можуть бути ефективно застосовані на етапі підготовки експерименту, дослідницькому етапі, та етапі аналізу та інтерпретації даних дослідження, а також впровадження.

Таблиця 1. Комп’ютерна технологія психолого-педагогічного експерименту.

КОМП’ЮТЕРНА ТЕХНОЛОГІЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
Етап	Підготовчиий	Дослідницький	Інтерпретації та статистично-го аналізу	Впровадження
Сутність етапу	Пошук інформації Підготовка демонстраційних та друкованих матеріалів	Збір даних Зберігання даних Обробка даних Подання результатів обробки	Статистичний аналіз даних Валідизація Встановлення надійності висновків	Етапи впровадження
Комп’ютерні технології	Інтернет-технології Текстові, табличні редактори, редактори обробки зображень Засоби мультимедіа	Інтернет-тестування Тестові технології СУБД, електронні таблиці Прикладні програми сортування, класифікації, редагування Засоби побудови графіків, таблиць, діаграм Презентації	Пакети прикладних програм статистичного аналізу Дистанційні технології статистичної обробки даних	Презентації, електронні публікації Дистанційні навчальні курси Електронні підручники Сайти експерименту Інтернет-форуми

На підготовчому етапі здійснення експерименту інформаційні та Інтернет-технології можуть бути ефективно застосовані за наступними напрямками:

- для пошуку довідкової, наукової, навчально-методичної літератури;

- для пошуку інформації щодо тестів, методик, педагогічних технологій;

- для пошуку наочно-демонстраційних матеріалів;

- для підготовки друкованих матеріалів, документації, наочно-демонстраційного матеріалу, бланків анкет, протоколів;

- для створення відео-кліпів, анімацій, звукового супроводу, інших мультимедіа-матеріалів, що можуть бути використані в ході експерименту.

На дослідницькому етапі за допомогою комп’ютера може здійснюватись збір, подання та обробка даних.

З метою збору та подання даних можуть бути застосовані комп’ютерні тестові технології. В останні два десятиріччя відбувся фактично перехід від бланкових до електронних технологій тестування [14]. Це дає можливість спростити процедури збору, аналізу даних, зберігання даних, запровадити нові методики тестування, охоплюючи інтерактивні, а також здійснювати обстеження в більших масштабах (на рівні регіону, країни), здійснювати моніторингові дослідження. Якщо навіть збір даних проводився і без застосування комп’ютера, доцільно перевести потім дані у комп’ютерну форму з метою подальшої статистичної обробки.

На етапі обробки даних відповідне програмне забезпечення дає можливість візуалізувати закономірності в даних, застосовувати засоби програмування. Для обробки даних можуть бути розроблені власні комп’ютерні програми, наприклад, для сортування, класифікації, впорядкування масивів даних. Може бути застосований апарат СУБД (систем управління базами даних) тобто готовий програмний продукт, що містить засоби обробки та подання даних. Нарешті, може бути використане спеціалізоване програмне забезпечення для обробки експериментальних даних, що поширюється в Інтернет, наприклад, на сторінці “Software for Psychologists and Psychology students” сайту PsychWeb (див. Інтернет-посилання).

На основі результатів обробки даних можуть бути виявлені деякі закономірності, що можна подати за допомогою графіків, таблиць, діаграм. Це – так званий первинний аналіз даних. Для подання закономірностей можуть бути використані засоби офісного програмного забезпечення (WORD, EXCEL), комп’ютерних презентацій (POWER POINT), а також спеціалізоване програмне забезпечення для візуалізації даних, наприклад, на сайті Visualizing Statistical Concepts (див. Інтернет-посилання).

Іще один різновид технологій організації експерименту пов’язаний із застосуванням Інтернет. Опитування можуть проводитись серед дописувачів певної дискусійної групи, що близька за тематикою до проблеми дослідження, або серед користувачів спеціальних мереж, що об’єднують спільноту, яка цікавиться даною проблематикою. Існують сервіси відповідних груп або мереж, що надають засоби для заповнення анкет та надсилання їх адміністратору в електронному вигляді.

Інтернет-експерименти набули поширення в останній час. Існують сайти лабораторій та організацій, що займаються постановкою експериментів на цих сайтах, де подані результати, вже отримані в різноманітних галузях. Існують також сайти, що надають засоби для проведення Інтернет-експериментів для дослідників, наприклад, сайт PsychExps, Web Experimental Psychology Lab та інші (див. Інтернет-посилання).

На етапі статистичного аналізу та інтерпретації результатів даних за допомогою пакетів прикладних програм здійснюється статистична обробка результатів дослідження, аналіз та інтерпретація, встановлення валідності та надійності висновків [3, 6, 7, 21].

З метою статистичної обробки може бути розроблена спеціальна комп’ютерна програма, призначена для цілей конкретного експерименту, або використане готове програмне забезпечення. Функції статистичного аналізу входять до складу пакетів прикладних програм (наприклад, MATHLAB, STATISTICA, SPSS та інші). Крім того, може бути використане дистанційне програмне забезпечення, що поширюється на сайтах, присвячених статистичному аналізу даних. Посилання на програмні ресурси можна знайти на сайті Research Methods